Інформаційне повідомлення заступника Голови Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН України Решетнікова Ю.Є. про стан викладання предметів духовно-морального спрямування у 2020/2021 навчальному році

На жаль, для 2020/2021 навчального року в цілому збереглася притаманною негативна і вкрай тривожна тенденція до зменшення числа шкіл та учнів, охоплених викладанням курсів духовно-морального спрямування, яка спостерігається, починаючи з 2016/2017 навчального року.

У цілому по Україні у 2020/2021 навчальному році кількість закладів загальної середньої освіти, у яких здійснюється викладання таких курсів становила 31,65 % від загальної кількості шкіл в Україні.

Така кількість є на 3 відсотки меншою, ніж у попередньому 2019/2020 навчальному році і на 7 відсотків меншою порівняно з даними 2015/2016 навчального року, коли відповідна кількість складала 38,5 відсотків.

Крім того, слід враховувати, що така чисельність закладів загальної середньої освіти, у яких здійснюється викладання вказаних курсів, у значній мірі досягається завдяки Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областям, у яких відповідний показник є суттєво більшим середнього по Україні і складає від 67 відсотків у Волинській області до 95 відсотків у Івано-Франківській області.

Водночас відповідний показник складає у м. Києві 6 відсотків, у Київській і Миколаївській областях – 5 відсотків, у Запорізькій – 4,2 відсотка, у Луганській – 3 відсотки, а в Одеській області – 2,7 відсотка, що є найнижчим показником по Україні.

При цьому в Одеській області порівняно з минулим навчальним роком число закладів загальної середньої освіти, у яких здійснюється викладання курсів духовно-морального спрямування, скоротилося у 16!!! разів  (з 326 шкіл до 21), у Житомирській області – у 10 разів (з 315 до 31 школи), у Запорізькій області – у 5 разів (з 103 до 22), у Луганській – більше ніж у 2 рази (з 20 до 7) та у м. Києві – з 36 до 24.

Разом з тим приємно відзначити суттєве зростання за минулий рік числа закладів загальної середньої освіти, у яких здійснюється відповідне викладання, у Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Хмельницькій і Волинських областях.

Але ще гірше і трагічніше виглядає ситуація із охопленням учнів викладанням курсів духовно-морального спрямування.

Так, у 2020/2021 навчальному році кількість учнів, охоплених таким викладанням, становила лише 12,64 відсотка,  що є значно меншим, ніж у 2019/2020 навчальному році (нагадаємо, тоді було 13,19 відсотків) і є на 4 відсотки меншим порівняно з показником 2015/2016 навчального року (було 16,5 відсотків).

В абсолютних цифрах число учнів, які вивчають предмети духовно-морального спрямування, за рік скоротилося більше, ніж на 15 тис. осіб, тобто кожного дня число таких учнів скорочується на 41 особу, тобто практично на 2 класи за день!!!

Таким чином, нині більше 87 відсотків майбутніх громадян України не мають можливості вивчення предметів духовно-морального спрямування, що безперечно вкрай негативно впливає на можливості їхнього формування на засадах традиційних для нашого народу духовних і моральних цінностей.

Також слід враховувати, що вищевказаний середній показник 2020/2021 навчального року забезпечено у значній мірі завдяки Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областям, у яких відповідні показники є значно вищими середніх (56 відсотків у Львівській та Тернопільській областях, 72 відсотки у Івано-Франківській області).

Водночас у Житомирській області цей показник становить 1,7 відсотка, в Одеській – 1,5, у Кіровоградській – 1,1, а у м. Києві, Луганській, Запорізькій і Київській областях взагалі є меншим 1 відсотка (у Київській області – 0,5 відсотка, що є найнижчим показником по Україні).

Слід зазначити, що, відповідно до даних Міністерства освіти і науки України, загальна кількість учнів за останній рік зросла на 62 тис. осіб, що не дає змоги пов’язати скорочення учнів, охоплених викладанням курсів духовно-морального спрямування із негативною демографічною ситуацією.

Кількість учнів, охоплених викладанням предметів духовно-морального спрямування, у Житомирській області за минулий рік скоротилася майже у 7 разів, у Запорізькій і Кіровоградській – у 4 рази, в Одеській – у 3 рази, у Луганській – у 2 рази, також  за останній рік відповідна кількість учнів значно скоротилася у Вінницькій, Донецькій, Київській, Харківській, Черкаській областях та у м. Києві.

Навіть у в цілому благополучній щодо викладання курсів духовно-морального спрямування Івано-Франківській області відповідна кількість учнів за минулий рік зменшилася на 20 відсотків (було 92 відсотки) або на 20 тис. дітей.

Разом з тим, приємно відзначити, що порівняно з попереднім навчальним роком кількість учнів. охоплених викладанням вказаних предметів, суттєво зросла у Миколаївській, Рівненській та Хмельницькій областях.

У загальному ситуація щодо охоплення учнів викладанням курсів духовно-морального спрямування виглядає наступним чином:

Вінницька 2 відсотки
Волинська 19
Дніпропетровська 2,5
Донецька 3
Житомирська 1,7
Закарпатська 7
Запорізька 0,6
Івано-Франківська 72
Київська 0,5
Кіровоградська 1
Луганська 0,6
Львівська 56
Миколаївська 4
Одеська 1,5
Полтавська 3
Рівненська 14
Сумська 3
Тернопільська 56
Харківська 19
Херсонська 2,5
Хмельницька 6,4
Черкаська 2,6
Чернівецька 42,6
Чернігівська 5,4
м. Київ 0,73

Нагадаємо, що відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, розвиток духовності і моральності у суспільстві, визначаються як одна з актуальних потреб у сфері національно-патріотичного виховання, а впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування визначається як основа формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання.

 

При цьому програми та рішення, ухвалені місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування і спрямовані на сприяння викладанню курсів духовно-морального спрямування, існують лише у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській областях. Водночас слід зазначити, що проєкт «Освіта та духовний розвиток особистості», який реалізовувався у Донецькій області у межах регіональної Програми розвитку освіти: «Освіта Донеччини в європейському вимірі. 2017 – 2020 роки», припинив свою реалізацію у зв’язку із завершенням дії вказаної програми.

Водночас варто відзначити, що 16 квітня 2021 р. Одеською обласною радою було ухвалено звернення до голів об’єднаних територіальних громад області щодо сприяння забезпеченню вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей у закладах освіти області, а 27 травня 2021 р. подібне звернення було ухвалено Волинською обласною радою.

Вказане обумовлює необхідність поширення цього важливого досвіду як серед інших обласних рад, так і, зважаючи на децентралізацію, перенесення його на рівень рад ОТГ.

 

Найбільш поширеними програмами, за якими здійснюється викладання предметів духовно-морального спрямування, є: «Основи християнської етики» (використовується у 23 областях та у м. Києві), «Християнська етика в українській культурі» (17 областей та м. Київ), «Біблійна історія та християнська етика» (14 областей), «Етика» для 5-6 класів (8 областей), «Етика: духовні засади» (5 областей).

Реалізується й низка інших програм, а саме «Я пізнаю світ із Суперкнигою», «Православна  культура Слобожанщини», «Основи християнської етики за Євангелієм від святого Івана» тощо, а також програми, спрямовані на підготовку підлітків молоді до подружнього життя – «Школа подружнього життя» та «Основи сім’ї».

 

Аналізуючи причини наявної ситуації щодо стану викладання предметів духовно-морального спрямування необхідно визнати, що основною з них є, на жаль, пасивність батьків, у першу чергу вірних християнських церков, і ненадання ними належної уваги питанням забезпечення викладання предметів духовно-морального спрямування як для своїх дітей, так і для інших.

При цьому предмети духовно-морального спрямування можуть бути нині впроваджені у навчальний процес конкретного закладу освіти в абсолютній більшості випадків лише на підставі відповідного бажання і волевиявлення з боку батьків.

Іншою важливою причиною неналежної ситуації із викладанням предметів духовно-морального спрямування є недостатня підтримка забезпечення такого викладання з боку органів місцевого самоврядування, відсутність у переважній більшості адміністративно-територіальних одиниць місцевих програм або рішень щодо сприяння викладанню предметів духовно-морального спрямування у закладах освіти відповідної території. Натомість наявний досвід засвідчує важливе значення таких рішень органів місцевого самоврядування для забезпечення вказаного викладання, зокрема зважаючи на те, що у контексті децентралізації роль органів місцевого самоврядування у сфері освіти надзвичайно зросла.

Ще однією вагомою причиною нинішньої ситуації з викладанням предметів духовно-морального спрямування видається недостатня увага з боку місцевих релігійних громад (така увага могла би полягати як у відповідній просвітницькій роботі серед батьків – вірних релігійної громади, заохочення їх до ініціювання питання викладання таких предметів у закладах освіти, де вчаться їхні діти, так і фінансовому сприянні закупівлі необхідних навчально-методичних комплексів для учнів розташованих поруч закладів освіти тощо).

 

Відтак є важливим:

  1. Посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу з батьками;
  2. Активізувати роботу з представниками органів місцевого самоврядування, насамперед з представниками міських рад і рад ОТГ;
  3. Активізувати комунікацію з керівниками релігійних організацій і закладів освіти щодо важливості їхньої активної участі у питанні впровадження у навчально-виховний процес і збереження традиційних духовних і моральних цінностей.

Видається, що викладання предметів духовно-морального спрямування, зокрема в умовах децентралізації, напряму залежить від активної позиції у цьому відношенні керівників і представників місцевої влади, керівництва органів освіти, керівників шкіл, небайдужих вчителів, батьків та релігійної спільноти.

Очевидним є те, що забезпечення виховання підростаючого покоління на віковічних духовних і  моральних засадах, які впродовж століть були джерелами формування української нації та української культури, потребує спільних зусиль державних інституцій, закладів освіти, батьківської спільноти, релігійних організацій і широкої громадськості.

 

Юрій Решетніков

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *