Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

Різдвяне послання Предстоятеля архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Христос рождається, славте!

 

Сердечно поздоровляю всіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Сьогодні Свята Православна Церква молитовно згадує і прославляє велику благочестя Тайну — явлення Бога во плоті (1 Тим. 3, 16). Тайна пришестя у світ Месії Христа бере початок з Раю, від тієї трагічної події, коли наші прародичі Адам і Єва переступили заповідь Божественної любові. Не бажаючи розкаятись, Адам і Єва відступили від Бога, а через своє самовиправдання вони стали ще й богопротивниками. Щоб не порушувати свободу прародичів і не заставляти їх жити з Тим, проти Кого вони повстали, Господь вивів їх з Раю в скорботний і спустошений світ, де вони зрозуміли свою особисту душевну спустошеність. Вони зрозуміли, але було вже пізно: до реставрації своєї внутрішньої спустошеності їм треба було випити чашу скорбот до кінця. І вони з благодарністю і покаянням пили свою чашу. Адам усе життя підводив очі в сторону Раю, плакав і говорив слова: «Раю мій, Раю, мій найсолодший Раю!» Адам і його потомки плакали, скорбіли і терпеливо чекали того благословенного дня, коли, по Божому слову, Сім’я Жінки зітре голову змія (Бут. 3, 15), диявола, коли на землю прийде Ізбавитель і возставить, реставрує спустошеність людських душ. І цей час настав. У світ прийшов Син Божий.

Святе Євангеліє про Різдво Христове сповіщає так. Під час царювання римського імператора Августа, який володів на той час і Іудеєю, вийшло повеління зробити перепис по всій землі (Лк. 2, 1). Матір Божа, Яка носила у Своєму чреві Спасителя, восхотівшого взяти від Неї людську природу, разом з Її земним ангелом-хоронителем — Іосифом Обручником — прийшла із Назарета в Вифлеєм, щоб тут, у місті Давида, їм, як потомкам Давида, пройти перепис. І оскільки в цей час для перепису в Вифлеєм прийшли всі потомки Давида, то в готелях були зайняті всі місця. А Пресвятій Діві прийшов час родити. Тоді вони пішли за місто, в печеру, де в негоду ховалися пастухи, і там, в убогій печері, Матір Божа народила Спасителя світу, Божого Сина, Який восхотів стати Сином Людським. Пречиста Діва Марія сповила Богомладенця і положила Його в яслах, до яких були прив’язані, по пророцтву Ісайї, віл і осел (Іс. 1, 3): осел, що ніс Пресвяту Діву із Назарета в Вифлеєм, і віл, якого праведний Іосиф Обручник взяв для того, щоб його продати, коли будуть потрібні кошти для життя.

В той час на полі, недалеко від благословенної печери, пастушки стерегли стада. Їм з’явився Ангел Божий, і слава Господня осяяла їх. Пастушків охопив страх, але Ангел Божий заспокоїв їх і сказав: «Не бійтеся, я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям, тому що нині народився… в місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Младенця в пеленах, лежачого в яслах» (Лк. 2, 9–12). І раптом з Ангелом з’явилося багаточисельне воїнство Небесне, яке славило Бога і співало дивну пісню: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14). Коли святі Ангели відійшли на Небо, пастушки сказали один одному: «Підемо в Вифлеєм і побачимо, що там сталося, про що нам сповістив Господь» (Лк. 2, 15). Пастушки перші із земнородних прийшли в Вифлеємську печеру, знайшли там Богомладенця, сповитого і лежачого в яслах, і розповіли Пресвятій Діві Марії та Іосифу Обручнику про те, що сповістив їм Ангел про Святого Младенця (Лк. 2, 15–17).

Після цього до Богомладенця Христа прийшли з поклоном три східні царі: один із Персії, один із Аравії і один із Ефіопії. Вони побачили чудесну зірку на Небі і зрозуміли, що у світ прийшов Ізбавитель, Якого очікували всі земні племена. Царі-волхви прийшли на поклоніння Богомладенцю Христу в самий день Різдва. Вони принесли з собою дари: золото, ладан і смирну. Золото як Царю, ладан як Первосвященнику, а смирну як символ того, що Первосвященник Христос Сам Себе принесе в жертву за спасіння людства. Віддавши дари і поклоніння Богомладенцю Христу, волхви повернулись у свою землю, а Ірод лукавий почав шукати Богомладенця, щоб убити Його. Нещасний Ірод не знав, що Христос, Який народився в Вифлеємі, народився не для того, щоб бути царем Іудейським. Христос є Цар усієї землі і Неба, і Він не прагне влади над людьми, як цього прагнуть земні царі. Він хоче обняти всіх людей і зігріти їх Своєю Божественною любов’ю. Христос Спаситель прийшов на землю не для того, щоб зробити нас рабами, а для того, щоб звільнити нас від рабства. Христос Спаситель взяв на Себе наші гріхи, які порабощали нас, знищив їх на Хресті та зробив нас вільними в повному і дійсному змісті цього слова. Христос Спаситель не тільки звільнив нас від рабства гріха, Він також навчив нас, як ми повинні жити, щоб зберігати свою духовну свободу: що ми повинні робити, а що ми не повинні робити. Все це вчення Спасителя записано у святій Книзі, яка називається Євангеліє.

Кожного разу, коли ми святкуємо Різдво Христове, ми з любов’ю згадуємо історію цієї славної події. Історія Христового Різдва на зовнішній погляд — проста і скромна, але в простоті і скромності Господь відкриває нам Свою мудрість, велич і силу. Богомладенець Христос ще лежить у яслах, а вже хвилюються земні царі. Східні царі, движимі любов’ю до Істини, приходять з дарами і поклоняються Богомладенцю. Лукавий цар Ірод охоплений страхом, але замість того щоб прийти і розумно поклонитись Богомладенцю і через це укріпити себе і своє царство, впадає в божевілля і шукає вбити Його. Римський імператор Август, перед яким тремтів увесь світ, також послужив таїнству Боговоплощення: він зробив перепис населення, не підозрюючи, що головним у цьому було не те, щоб перерахувати своїх підлеглих, а те, щоб привести Божу Матір у Вифлеєм, щоб виповнилося пророцтво, яке провіщало, що Христос Месія народиться в Вифлеємі. Явлення Ангелів у Різдвяну ніч, їхні слова і піснеспіви свідчать про велич Таїнства Христового Різдва, яке схвилювало не тільки землю, але й Небо.

У ці святі дні, молитовно згадуючи і прославляючи Тайну Різдва нашого Спасителя і Бога, ми приєднуємось до всесвітнього торжества і разом з усіма православними християнами поклоняємось нашому Спасителю і смиренно дякуємо Йому за любов до нас, грішних людей. Ми смиренно молимось, щоб Син Божий, Який «заради нас, людей, і заради нашого спасіння зійшов з Неба і воплотився від Духа Святого і Марії Діви» (Символ віри), зійшов до наших немочей, простив нам наші гріхи, наше затьмарення, через яке ми сьогодні схвалюємо і приймаємо протиприродні закони, якими ми нищимо самі себе. Ми молимось, щоб Господь просвітив нашу духовну сліпоту, щоб ми бачили і любили не свою правду, а правду Божу, яка є досконалою, вічною і єдиною корисною для нас. Ми молимось, щоб Господь укріпив нас і дав нам сили достойно перенести ті випробування і хвороби, які сьогодні потрясають увесь світ і причиною яких, на жаль, є наші вселюдські гріхи. В цей світлий день, коли ми згадуємо пришестя у світ Бога, по слову свт. Григорія Богослова, возвеселімось із трепетом і радістю: з трепетом — по причині наших гріхів, а з радістю — по причині надії (Свт. Григорій Богослов. Том I. Слово 38. Стор. 522. СПб, 1912 р.), надії на Божу милість, силу і чоловіколюбіє. Ще раз сердечно вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, з празником Різдва Христового. Бажаю всім здоров’я, спасіння і Божого благословіння. Нехай мир і Боже благовоління, оспівані Ангелами в Різдвяну ніч, наповнюють наші серця, наші сім’ї, нашу Українську державу і увесь світ. Амінь.

З Різдвом Христовим!

Смиренний

† Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

 

Різдво Христове,

2020/2021 рр., м. Київ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *